День захисника́ Вітчи́зни в Україні відзначається щорічно 23 лютого, починаючи з 1999 року.
Історія свята
У Радянському Союзі цього дня відзначався День Радянської Армії та Військово-Морського Флоту.
10 лютого 1995 року Державна Дума Росії ухвалила федеральний закон «Про дні воєнної слави Росії», в якому 23 лютого зазначено як День захисника Вітчизни з мотивацією, що «23 лютого 1918 року Червона Армія здобула перемогу на кайзерівськими військами Німеччини».
Через чотири роки — 23 лютого 1999 року — Президент України Леонід Кучма видав Указ «Про День захисника Вітчизни», в якому зазначено: «Враховуючи численні звернення громадських організацій, ветеранів війни, та з метою сприяння патріотичному вихованню молоді постановляю установити в Україні свято — День захисника Вітчизни, яке відзначати щорічно 23 лютого».
***
23 лютого народ України святкує День захисника Вітчизни. В цей урочистий день ми вшановуємо всіх, хто причетний до цього високого звання, звання єдиного для всіх: від вкритих сивиною і увінчаних нагородами фронтовиків, до молоді, яка лише нещодавно одягла військову форму. І цього зв’язку не порушать навіть найбільші зміни в сучасному світі. Ми були і є свідками радикальних змін, які відбуваються і в нас, і в усьому світі. В інших вимірах живе й наше суспільство. Але не можна забувати, відкидати все те, що цьому передувало. Священною є пам’ять про нашу перемогу і про тих, хто її виборював і платив найдорожчою ціною.
Всі ті, хто носить почесне звання захисника Вітчизни уособлюють всі етапи розвитку нашого славетного війська: ті хто вів смертельний двобій із фашизмом, брав участь у так званих локальних воєнних конфліктах, миротворчій діяльності, несе сьогодні нелегку військову службу.
Користуючись нагодою, хочу привітати Вас з Днем захисника Вітчизни, побажати міцного здоров’я, щастя, творчої наснаги і успіхів в нелегкій праці захисника Батьківщини.
***
Що то, люди за країна -
Неба синього блакить,
На ланах у серпні жито
Стиглим золотом блищить?
У якій, скажіть, країні
Клімат лагідний, м’який?
Бог відводить буревії,
Негаразди всіх стихій?
Люди мудрі, працьовиті
У країні тій живуть.
На чуже не зазіхають
І свого не віддадуть.
У якій іще країні
Так земля родить охоча?
Наче пісня солов’їна -
Мова ніжна і співоча?
Гори є і полонини,
Є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна
Невимовної краси!
Гордо, голосно, дитино,
Ти назви ім’я країни,
У якій, хвалити Бога,
Народився і живеш.
Їй дочкою є чи сином
І, коли ти підростеш,
Будеш їй творити славу,
Розбудовувать державу.
Отже, зветься ця країна,
Незалежна і єдина -
Наша ненька – Україна!
***
Я вітаю діда, тата
З чоловічим справжнім святом!
Хто Вітчизну боронив -
Привітання заслужив!
Прадід мій пройшов війну -
Я вклоняюся йому.
В мирний час служив мій дід -
Захищав кордон, як слід!
Тато до армійських лав
Зовсім нещодавно став.
Відслужив належний рік
Як достойний чоловік.
Нині будем святкувати.
Дід почне розповідати,
Як у армії служив,
Всіх згадає, з ким дружив.
Прадід про війну розкаже,
Потайки сльозу змахне.
Фотографії покаже
І невесело зітхне…
Щось смішне про службу в війську
Пригадає тато звісно!
Всі ті спогади й байки
Буду слухать залюбки!
Треба швидше підростати
І професію обрати,
Щоб у армії служити
І Вітчизну боронити!
Loading ...
