Саме 1-го вересня починається дорога в майбутнє для кожного з нас. Це день, що дає можливість дорослим повернутися у свої золоті роки, а учням і студентам – до своєї другої домівки – у школи та вузи.
Саме сьогодні ми з особливим трепетом та теплотою згадуємо своїх вчителів й викладачів, складаємо подяку за їх невтомну та неоціненну працю. Щиро дякуємо вам, дорогі наші вчителі, – ми завжди залишаємося вашими учнями!
Усім, хто в цей День прийде до навчальних закладів здобувати знання, бажаємо здійснити свою мрію, досягти своєї мети у житті, провести навчальний рік цікаво та плідно, у взаєморозумінні з викладачами та батьками, зустріти добрих і надійних друзів.
Особливе вітання сьогодні нашим дорогим першокласникам, які тільки починають свою дорогу до Знань, світу нового і непізнаного, де вас чекає захоплююче знайомство із скарбницями вічної мудрості та духовних надбань людства.
Ніколи не зупиняйтеся на цьому шляху, а вчителі та батьки стануть вашими надійними помічниками під час перших кроків до самостійного життя.
Бажаємо всім доброго здоров’я, благополуччя, творчих успіхів та насолоди від отриманих знань!
***
Незабудок букетик малий
Зоріє у тебе на грудях,
Стелиться шлях непростий, та ясний,
Для тебе між добрії люди.
Все добре зі школи візьми у життя,
І вчительську мудрість, і шану від друзів,
Хай легкою буде доля твоя,
Хай люблять тебе і шанують усюди.
***
Перший раз у перший клас!
Це ж таке є свято,
Добрим учнем в школі будь,
Друзів май багато.
Вчителів завади шануй,
Вчи буквар до дірки!
Нехай тішаться батьки
За твої п’ятірки.
***
Шановні друзі, всі присутні,
Батьки, сьогоднішні й майбутні,
Дорогі діти, вчителі,
З найкращим святом на землі!
Хочу усіх вас привітати,
Слова стараюсь підібрати,
Щоб кожен раптом це відчув,
Щоб вересня свого він не забув.
Щоб ворухнулось щось в душі
В усіх, хто чує ці вірші.
Бо хоч уже і час пробіг,
Та кожен з нас забудь не зміг
Як сам колись, мов ці малята,
Спішив на перше шкільне свято.
І хоч пройшло чимало літ,
Та не зітреться дивний слід…
І ось у вересня погожу днину
Ти вже ведеш свою дитину.
***
Школа
М.Підгірянка
Школо наша, школо,
Приголуб нас, мила,
Пригорни усіх нас,
Як голуб під крила.
Ти нас всіх научиш,
Як у світі жити,
Як зло обминати,
А добро чинити.
Бджілоньки на квітах,
Дітоньки – до школи,
Там збирають мудрість,
Як мед у полі бджоли.
Перша вчителька
Т.Коломієць
Букварі і читанки,
Парти в два ряди.
Наша перша вчителька
В серці назавжди.
Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Що водила нас
Ще у перший клас.
Сонце світлі зайчики
Сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики –
Пишуть палички.
Добре нам читається –
Вчителька всміхається.
А як хтось не зна –
Хмуриться вона.
Скільки розгадали ми
З нею загадок!
Скільки прочитали ми
Віршів і казок!
Стороною рідною
Дниною погідною
Йшли через покіс
У багряний ліс.
Наша перша вчителька
Інших науча.
Букварі і читанки
Їм вона вруча.
Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Інших перший раз
Повела у клас.
До школи я іду
В.Кленц
Я іграшки сховала
І тихо їм сказала:
- У ящику тепленько,
Ви спить, мої маленькі,
А я книжки складу –
До школи вже іду.
Я вже школяр
І.Гущак
Я підріс. Я вже школяр,
Маю ранець і буквар.
Мама каже: свято в нас –
Я іду у перший клас.
Перше вересня
Н.Забіла
Жовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкриті навстіж двері в школі –
Ідуть до школи першачки.
З гілок тополь злітає листя,
Кружляє й падає до ніг.
Уперше діти урочисто
Переступають цей поріг.
Школярка
В.Дмитренко
Іде малесенька Галинка,
Маленька мамина перлинка,
В руці портфелик свій несе,
Радіє дівчинці усе.
Навколо гарно, як ніколи,
Бо йде школярочка до школи.
Іде, щоб разуму набратись,
Навчитись думати й писати,
Людей і мову шанувати.
Чи йде, чи над землею лине,
І їй всміхається Вкраїна.
Миколка-першокласник
Н.Кір’ян
Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи.
Олівця поклав у сумку,
Книги, ручку, зошит, гумку,
М”яч, перо, граблі, подушку,
На обід м”яку пампушку,
Двох ведмедиків, лопату,
Білочку руду хвостату,
Лук, і стріли, і рушницю,
Ще й пухкеньку паляницю,
Ще стільця, стола і парту
І географічну карту,
Трактора, машинку, мило –
Вже й надворі звечоріло.
Сів Миколка, дума думку:
„Чи усе поклав у сумку?”
Кошеня
П.Воронько
Засмутилось кошеня –
Треба в школу йти щодня.
І прикинулося вмить,
Що у нього – хвіст болить.
Довго думав баранець
І промовив, як мудрець:
„Це хвороба непроста,
треба різати хвоста”.
Кошеня кричить:
„Ніколи!
Краще я піду до школи!”.
Правда ж, мамо, я великий?
М.Познанська
Правда ж, мамо, я великий?
Сам взуваю черевики,
Зашнуровую шнурочки,
Сам вбираюся в сорочку,
Сам лице і руки мию,
Сам зачісуватись вмію,
І не плачу я ніколи!…
Скоро вже піду до школи!
Прийде осінь
В.Скомаровський
Прийде осінь. Закурличе
Журавлями в ранній час,
І дзвінок мене покличе
Перший раз у перший клас.
Вересень-школярик
А.Музичук
Виряджа до школи Осінь
Вересня-синочка:
В сорочині із колосся,
У штанцях з листочків.
А картузик кольоровий –
Із барвистих квітів.
За плечима ранець новий
Із кори пошитий.
Книги, зошити – з травички,
Олівці – з стеблинок.
Чепурненькі черевички –
Із гнучких лозинок.
А шкарпетки білі-білі –
з бабиного літа:
іх зв”язали руки вмілі
Дядька Вітра.
…. Ледь зажевріє світанок –
Йде школяр бадьоро.
„Добрий ранок, добрий ранок!”
Він усім говорить.
Андрійко-школярик
Н.Забіла
Андрійко наш уже школярик:
Іде з портфеликом в руці,
А в ньому зошити й букварик,
Пенал, і ручка, й олівці.
Loading ...
