22-річна студентка Катерина Риболовлєва, яка купила найдорожчу квартиру в Нью-Йорку, позбавляється від ексклюзивних меблів, що залишилася від колишніх господарів.
Катерина Риболовлєва – спадкоємиця мільярдера Дмитра Риболовлєва, колишнього власника компанії «Уралкалий». Його стан оцінюється в 9,5 мільярдів доларів. В кінці грудня 22-річна Катерина придбала найдорожчу квартиру на Манхеттені. Апартаменти складаються з 10 кімнат і тераси в 190 метрів з видом на Центральний парк. Ціна пентхауса 88 мільйонів доларів. Житло раніше належало керівнику Citygroup Сенді Вейл. Колишній господар облаштував його колекційними меблями і технікою, частина з якої не став забирати при переїзді, вирішивши, що вона стане в нагоді новим мешканцям.
За інформацією Lifenews, ледь заселившись, студентка Риболовлєва розпорядилася викинути все, що знаходилося в квартирі. Таким чином на смітник вирушили кухонна плита за 12 000 доларів, гарнітур з дерева, зроблені на замовлення холодильник і витяжка, м’які меблі ручної роботи, а також шість унітазів вартістю приблизно три тисячі доларів кожен.
«Нам просто сказали:« На смітник все ». Ось ми і вивозимо. Там всередині справжній Версаль був! Меблі абсолютно нові, ними практично не користувалися, колони, твори мистецтва. Попросили навіть камін зламати і викинути! “, – Розповів менеджер житлового комплексу Кріс Джонсон.
Нові меблі та техніку Катерина Риболовлєва замовила в Італії. Вона, до речі, не єдина росіянка, хто володіє дорогими апартаментами в Нью-Йорку. Не так давно Ігор Крутой придбав там квартиру за 48 мільйонів доларів. Правда такий капітальний ремонт композитор робити не став.

В американському штаті Пенсільванія, в середній школі міста Потстаун, ввели заборону на носіння уггів, повідомляє The Telegraph.
Керівництво школи прийняло таке рішення у зв’язку з тим, що учні часто ховають в модному взутті мобільні телефони, а ними під час уроків користуватися категорично заборонено. Тому директор школи випустив розпорядження, що тепер всі учні, що прийшли на заняття в уггі, будуть зобов’язані перевзутися.
Батьки школярів відреагували по-різному. Хтось заявив про те, що ця заборона просто не має сенсу, тому як їх діти все одно знайдуть спосіб, як пронести мобільні телефони в клас, інші ж обурювалися тим, що ця заборона діє тільки на дівчат.
«Можливо, це буде корисно щодо тих дітей, які дійсно ховають у своєму взутті мобільні телефони. Але як бути з тими, у кого і в думках не було заховати там свій телефон? Навіщо застосовувати це правило до всіх 600 учнів? »- Обурюються батьки школярів.

Іноземні студенти, які навчаються у тернопільських вишах, готові вдатись до протесту, якщо редакція «Нової Тернопільської газети» не вибачиться за свою публікацію, в якій газетярі ображають темношкірих студентів. Європейські ЗМІ, реагуючи на статтю, пишуть про расизм і ксенофобію в Україні. А прокуратура Тернополя перевіряє чи розпалює газета своєю публікацією міжнаціональну ворожнечу.

На першій шпальті «Нова Тернопільська газета» опублікувала статтю, без авторського підпису, про бійку біля місцевого бару «Орнава» двох іноземних студентів Тернопільського вишу через дівчину. Один молодий чоловік темношкірий, другий – араб. Текст публікації поданий під образливим заголовком «Біля «Орнави» лилася «чорна» кров… Араби з неграми билися за наших к…ів».

Місцева газета публікацію ще й проілюструвала фотоколажем, зобразивши світловолосу дівчину, яку за груди тримає мавпа. На задньому плані монтажу фотографія темношкірих студентів. Ними виявились студенти Тернопільського національного університету імені Пулюя, які взагалі не мають відношення до інциденту і не розуміють, як їхнє зображення потрапило в газету. Адже знімок був зроблений давніше, за столиком на вулиці.

Французький інтернет-портал The Observers de france24 зреагував на публікацію своєю статтею «Українська газета зображає африканців і арабів як мавп, які мацають жінку». Студенти-іноземці розповіли французькому виданню, що їх образила публікація у тернопільській газеті, що вони побоюються расистських нападів, що в Тернополі небезпечно ходити вулицями, а міліція байдужа до їхніх звернень, а тому не радить молоді з африканських країн їхати на навчання в Україну. Французький інтернет-форум рясніє відгуками.

Прокуратура взялась за газету

Редактор газети Микола Мартинчук сьогодні протягом дня так і не відповів на телефонні дзвінки, а потім взагалі вимкнув мобільний. У редакції пояснили, що ані його, ані заступника сьогодні не буде. Однак учора в одному з коментарів редактор зазначив, що не вважає статтю образливою і не бачить в ній порушення журналістських стандартів та етики.

Тим часом прокуратура Тернополя перевіряє наявність чи відсутність в діях «Нової Тернопільської газети» ознак злочину, передбачених статтею 161 Кримінального Кодексу України (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії), інформує прес-служба прокуратури.

Ректорат Тернопільського національного університету імені Пулюя просить іноземних студентів утриматись від протестів. Нині в виші навчається близько 300 студентів з різних країн. Газетну публікацію в університеті називають провокацією.

Не залишився скандал і поза увагою місцевою влади. Мер Тернополя «свободівець» Сергій Надал побоюється, що газетна стаття може втягнути місто у центр розпалювання расизму і неповаги до інших народів. Однак чи є стаття проявом расизму з’ясовують в Тернопільській облдержадміністрації, повідомив начальник головного управління з питань внутрішньої політики, національностей Тернопільської ОДА Ігор Кульчицький. Він переконує, що у Тернополі толерантно ставляться до іноземних студентів.

«Ми не раз зустрічались з іноземними студентами і ніколи вони усно чи письмово не скаржились, що до них зневажливо ставляться, ображають, що упереджено ставляться за мовними чи національними ознаками. Мене публікація просто шокувала», – зазначив посадовець.

Расова нетерпимість присутня в Тернополі

Керівник громадської організації Проект «Без кордонів» Ірина Федорович наголосила, що тернопільські газетярі своєю публікацією розпалюють расизм.

«Щонайменше у статті розпалювання мовної ворожнечі. Якщо будуть висунуті обвинувачення, то це може бути справа за статтею 161 Кримінального кодексу, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, або адміністративний позов. Ми розглядаємо обидва варіанти, але нам потрібна згода студентів, що вони хочуть, чи хочуть вони позиватись з редакцією», – каже Ірина Федорович.

Студенти, чиє зображення використано у фотоколажі, можуть звернутись з позовом до суду проти «Нової Тернопільської газети», зазначила Ірина Федорович, і організація надасть їм юридичну підтримку.

А мережа «Ініціатива розмаїття» зорганізує громадську експертизу публікації і розповсюдить звернення про небезпеку розпалювання ненависті і ксенофобії в Україні. Представник організації Яна Салахова зауважила, що в Тернополі – це не перший випадок нетерпимого і нетолерантного ставлення до темношкірих студентів, застосовувалось і насильство. Експерт вважає, що газета має вибачитись, бо протест іноземних студентів дуже поганий сигнал для держави загалом.

Студенти збирають підписи під заявою до газети

Іноземні студенти, які навчаються у тернопільських вишах, збирають підписи під зверненням до тернопільських журналістів з вимогою вибачитись перед ними. В іншому разі вони обіцяють організувати масову акцію протесту під стінами редакції.

Тим часом про скандал у Тернополі іноземні студенти Львівського медуніверситету, з якими спілкувалась, нічого не знали. Але розповіли, що у Львові не відчувають расової дискримінації. Втім ввечері намагаються ходити з кимось, бо дуже багато п’яних людей, каже студент з Йорданії Сулейман.

«Я не боюсь ходити вулицями. Але ввечері чи вночі стараюсь з кимось виходити. Але якщо доводиться кудись йти, то йду. Буваємо в нічних клубах, не траплялось якихось інцидентів. Бо там є охорона. Що нам не подобається, так це умови проживання в гуртожитку: маленькі кімнати, мало кухонь, немає води», – розповів студент з Йорданії.

Загалом в Україні навчаються понад 50 тисяч студентів із 130 країн світу, найбільше з Китаю, Росії, Йорданії, Сирії, Індії, Ірану, Малайзії, Туркменістану, Туреччини та Молдови. За даними кількох міжнародних організацій в Україні, темношкірих студентів часто зупиняє міліція, чимало студентів мають не вельми приязні стосунки з викладачами; за гроші, які платять іноземці, вони не отримують належних умов для навчання і проживання.

Галина Терещук, Свобода, http://poglyad.te.ua/

- А хіба наші дівчата не варті того, щоб за них билися? – запитав міський голова Сергій Надал, даючи коментар з приводу публікацій в одній із місцевих газет про бійку темношкірих студентів у Тернополі за українку.
Про дискусію, де Україні дорікають расизмом, яку розпочали у міжнародних ЗМІ через цю статтю, мер згадав під час “Кавування з журналістами” 30 січня.
- У цій статті справді є речі, з якими я не погоджуюся, – каже пан Надал. – Приміром, із тим, як назвали українських дівчат (курвами – прим. ред). Те, що сталася бійка між представниками інших країн, за великим рахунком, їхня справа. У жодному разі ми не повинні допустити того, щоб спровокувати звинувачення у расизмі чи ненависті до громадян інших держав.
Студенти-іноземці роками вчаться у наших вузах, їм створили достатньо комфортні умови, продовжує мер.
- Я знаю, що більшість тернополян завжди до цього ставилася толерантно і не було претензій, – каже він. – У будь-якому разі це негативний випадок. Я хотів би, щоб таке траплялося якомога рідше. Сподіваюся, всім вистачить розуму не зробили з Тернополя центр расизму та неповаги до інших культур. Вірю, що тернополяни достатньо толерантні та виховані люди, і якщо такий випадок стався — не варто на ньому акцентувати увагу.
Цікаві цитати мера
- На міському стадіоні встановили систему освітлення. Вона вже функціонує, ми вже запускали її. Освітлення працює у трьох режимах. Максимальний режим роботи дозволяє проводити зйомку всіх матчів у режимі прямої трансляції.
- Щодо благодійних коштів у медзакладах. Якщо я почую ще одну скаргу з прізвищем лікаря, який вимагав чи отримав гроші, буде стояти питання про перебування на посаді цього фахівця та головного лікаря. Адже він має забезпечити порядок у своїй лікарні.
- Ми живемо в час, коли Тернопіль не має 55 мільйонів на освіту та медицину. І ви всі хочете нормального якісного медичного обслуговування. Тому благодійні внески — велика допомога. Але їх роблять виключно на добровільній основі — ніхто нікого не може змусити. Як на мене, три мільйони благодійних коштів — це серйозна “підтримка штанів” для закладів охорони здоров’я.
- У Тернополі, у парку Національного відродження, 5 лютого відбудеться свято зими. Хочемо організувати щось незвичне. Зараз шукаємо людей, які могли б зробити льодові фігури. Адже погода цьому сприятиме.
- Я хотів би, щоб навіть до завтра завершили ремонт на вул. Гайовій. Дай Боже, щоб це все зробили до кінця осені наступного року. Бо проблема не у тому, щоб лише прокласти дорогу. Там лежить бруківка, яку треба зняти. Там треба прокласти всі інженерні комунікації. А це потребує багато часу.

Джерело: http://20minut.ua/

Життя нащадка російської царської сім’ї Френсіса Метью (він є сином Ольги Андріївни Романови, чий батько – Андрій Олександрович – був племінником Миколи II) завжди було сповнене пригод – він вспів пожити в джунглях, знімався в Боллівуді, виступав в якості каскадера, а нині працює в Шотландії фотографом.
Тепер Френсіс вирішив  знайти собі супутницю життя, але зробить це, що цілком у його дусі, вельми нетривіальним способом – за допомогою реаліті-шоу, яке буде йти на Україні.
Метью став зіркою другого сезону української версії популярного американського шоу “Холостяк”, в якому неодружений чоловік вибирає собі наречену після серії романтичних побачень.
33-річний Метью зізнавався:
“Я завжди була щасливчиком, але от у коханні мені катастрофічно не щастило. Я ось уже кілька років, як абсолютно готовий до серйозних стосунків. Але я досить вимогливий, коли справа доходить до вибору супутниці життя, дуже важко знайти ту, яка мені по-справжньому підходить”.
Понад 16 тисяч дівчат вже приходили на кастинги, щоб боротися за серце “принца”, як позиціонують Метью продюсери шоу, але жорсткий відбір пройшли тільки 25. Планується, що шоу вийде на екрані в березні. В 12 епізодах, зйомки яких в даний час проходять на Україну, у Фінляндії, на Шрі-Ланці та інших куточках світу, будуть і романтичні вечері, і прогулянки на вертольоті. Метью навіть покаже себе в ролі тореадора, поборовшись з 350-кілограмовим биком. “Принц” трохи говорить по-російськи і по-українськи, однак все ж не обійдеться без допомоги перекладача (учасники шоу будуть носити спеціальні навушники).
Метью зізнається:
“Чесно кажучи, концепція абсолютно божевільна. Потрібно мати певний склад характеру, щоб взяти участь у чомусь подібному, думаю, для цього потрібна певна сміливість”.
Проте, він все-таки сподівається на те, що зможе зустріти свою справжню любов настільки незвичайним чином:
“Любов знаходить нас зненацька. Ти можеш закохатися, опинившись в абсолютно випадковому, несподіваному місці, чому б не на телебаченні?”
На жаль, попереднику Френсіса це не вдалося: він розлучився зі своєю “нареченою” незабаром після закінчення шоу. Учасники лише одного з 15-ти сезонів “Холостяка”, врешті-решт, дійсно, одружилися.
Але, можливо, Метью все-таки відшукає свою принцесу? І може бути це хтось із вас!

Останній випуск «Нової Тернопільської газети» шокував читачів першою шпальтою, на якій красувалося величезне фото з зображенням мавпи, яка обіймає білявку. Зміст заголовка був не менш «красномовним» – «Біля «Орнави» лилася «чорна» кров… Араби з неграми билися за наших курвів». Не знаємо як відреагують на це тернопільські дівчата та жінки, які мають стосунки із темношкірими студентами, але останні вже забили на сполох. На інтернет-порталіFRANSE-2012 опублікували відповідь під назвою: «Українська газета зображає африканців і арабів як мавп, які мацають жінку».
«Місцева газета в західноукраїнському місті Тернопіль проілюструвала першу шпальту свого видання фотомонтажем, на якому мавпа мацає жінку, що уособлює африканських і арабських чоловіків, які нібито здійняли в барі бійку. Спостерігач з Конго каже, що в політехнічному університеті часто стаються бійки на расовому підґрунті.
Газета у своїй статті пояснює, що міліції довелося втрутитися після того, як африканські чоловіки і араб вплутався в бійку за участю жінки в місцевому барі на вихідних.
Заголовок звучить так: “Араби з неграми билися за наших курвів.” Проте чоловіки, які зображенні на задньому фоні фотомонтажу, не мають нічого спільного з університетом.
“Українські студенти сміялися над фото, читаючи газету “
Конголезький студент вже протягом чотирьох років вивчає сільськогосподарську техніку у технічному університеті імені Івана Пулюя в Тернополі.
«Я був у аудиторії, коли радник з питань іноземних студентів університету подзвонив і сказав, щоб я прийшов якнайшвидше до них в кабінет. Коли я прийшов туди, він попросив мене закрити за собою двері і показав мені газету. Я не міг повірити тому, що побачив на першій сторінці. Я був в шоці. Перш за все, чому історія про бійку в барі знаходитися на першій сторінці? Невже не трапилося реально важливих подій?
Він запитав мене, чи впізнаю я чоловіків на фотографії. Я сказав, що знаю їх всіх, вони мої однокурсники. Він пояснив, що це провокація, і попросив мене поговорити з цими студентами, запитати їх про це, зберігаючи спокій. Я розмовляю краще, ніж більшість українських африканських студентів, яких є близько трьох сотень в нашому університеті. Тому часто виступаю в ролі координатора між адміністрацією та франкомовними студентами.
Коли я розповів студентам про статтю, вони кинулися купувати газети. Їх було легко знайти. Виявилося, газети використала стару фотографію з ними, яку було зроблено задовго до монтажу. Ми не знаємо, як воно потрапило до газети.
“Я дійсно не знаю, чому вони дають візи для африканських студентів, оскільки зрозуміло, що вони не хочуть нас тут бачити”
Повернувшись до університету, ми побачили інших студентів, українців, що читали газету. Дехто з них сміявся із фото. Я сказав їм: “Ви думаєте, що це смішно? Ви думаєте, це нормально? Через декілька місяців Україна прийматиме Євро-2012, чемпіонат з футболу, який буде залучати багато іноземців. Ви не можете жити, як в Радянській державі”.
Я дійсно не знаю, чому вони навіть дають візи для африканських студентів, оскільки зрозуміло, що нас тут не потребують. Я хочу сказати батькам з Африки, щоб вони припинили посилати своїх дітей сюди. В університеті ми відокремлені. У моїй групі африканські студенти завжди сидять разом, мало хто з українських студентів спілкуватиметься з нами.
“Ми живемо у страху”
За межами університету – ще гірше. З пар я прямую здебільшого одразу додому, бо знаходитися на вулиці в нічний час небезпечно. Темношкірих постійно ображають і б’ють. Ми живемо в страху. Не так давно я повертався з супермаркету і група чоловіків просто збила мене з ніг і почали бити. Припинили, коли я почав кричати. Там немає сенсу повідомляти про це в поліцію – перше, що вони завжди говорять, коли африканські людина заходить у двері: “Ми виселемо Вас з країни»
Расизм – реальність повсякденного життя в Україні.
Нам важко захистити себе, тому що є мовний бар’єр для більшості студентів. Але я сподіваюся, що ми зможемо зустрітися із редактором газети і він зможе все пояснити нам”.
У коментарях до статті читачі французького порталу не дозволяють собі перейти на образи на адресу тернополян. Пишуть лише, що Україна – одна із найбільш расистських країн Європи, і що українці просто не розуміють: кров у всіх – червона, незалежно від кольору шкіри.

джерело: http://poglyad.te.ua/