діти

Американця Джої Ромеро ще в шість років лікарі назвали транссексуалом.

А через 2 роки, коли йому виповнилося 8, офіційно назвали дівчинкою і дали жіноче ім’я – Джозі.

У всіх документах він значиться як дівчинка. Тепер його чекають операції по зміні статі  і терапію гормонами, що дозволить йому в майбутньому розвиватися як жінці.

Родина Ромеро проживає в Арізоні. 42 – річна Ванесса, мама Джої – Джозі розповідає: ” Він народився не таким як всі.

І коли лише навчився говорити, то ніколи не називав себе хлопчиком, лише дівчинкою”.

Батько хлопчика працює інженером в BBC.

“Спочатку я був шокований і оплакував втрату сина, але потім зрозумів, що знайшов ще одну дочку”, – говорить він.

Однокласники Джої – Джозі не зрозуміли змін, тому батькам прийшлося забрати її зі школи  і тепер вона вчиться по індивідуальній програмі.

Вже скоро їй почнуть давати гормональні препарати, щоб припинити розвиток чоловічих статевих  ознак, а в 12 років вона прийме ще один  курс сильнодіючих препаратів, після яких буде готова до операції по зміні статі.

Один з найвідоміших афоризмів Фрейда – «анатомія – це доля». Батько психоаналізу мав на увазі насамперед незмінність протягом життя характеру людини. Слід зазначити, що передусім це твердження справедливе для сексуальної орієнтації. Справжні (вроджені) гомосексуалісти нічого не можуть вдіяти зі своєю природою. Багато хто навіть не здогадується про джерело проблем. Деякі імпотентні в шлюбі чоловіки не підозрюють, що справжня причина полягає у їхній подавленій гомосексуальності.

Численні дослідження свідчать, що гомосексуальні нахили формуються ще під час нутрішньоутробного розвитку лю­дини, а закріплюються здебільшого до п’ятиріч­ного віку. На початку розвитку всі ембріони мають жіночі ознаки, наприклад, у зародків чоловічої статі є зародкові молочні залози. У віці шести–восьми тижнів після зачаття чоловічий ембріон під впливом андрогенів починає перебудовуватися: формуються яєчка, потім чоловічої конфігурації набуває мозок. Якщо ж андрогени вчасно не надходять, у формуванні мозку беруть участь переважно жіночі гормони і може народитися хлопчик із його ­проміжною структурою. Якщо ­­мозок такого хлопчика виявляється цілком жіночим, він стає транссексуалом.

Під час багатьох експериментів на тваринах доведено, що за допомогою певного впливу протягом кількох тижнів після народження їх можна «сексуально переорієнтувати». Кастрований у цьому віці самець щура починає поводитися, як самка: втрачає агресивність і оберігає своє гніздо. Новонароджена самка, якій роблять ін’єкції тестостерону, навпаки, поводиться, як типовий самець. У людей до сексуальної переорієнтації можуть призводити різні впливи протягом перинатального періоду (тобто до і безпосередньо після народження): стреси, хвороби, вживання ліків. У результаті дослідження, проведеного в 1970-х роках у Німеччині, було виявлено: якщо вагітна жінка протягом по­чатко­вого періоду вагітності переживає сильне потрясіння, ймовірність народження сина з нетрадиційною орієнтацією зростає вшестеро. На думку доктора Гленна Вілсона з Інституту психіатрії в Лондоні, народження таких хлопчиків може спричинити вживання їхніми матерями будь-яких хімікатів, що пригнічують синтез тестостерону.

Якщо ж ембріон генетично є дівчинкою, але в мозок на певних етапах розвитку надходять чо­ловічі статеві гормони (наприклад, ­­­­­у разі ­вживання майбутньою матір’ю про­тизаплідних пігулок, ліків проти діабету тощо), новонароджена дівчинка може мати чоловічу структуру мозку. Такі дівчата зазвичай сильніші й грубіші за однолітків, а після статевого дозрівання в них часто з’являється волосся на обличчі. Багато хто з них згодом стає лесбіянкою. І навіть якщо сексуальна орієнтація залишається традиційною, вживання жінками під час вагітності гормональних засобів може призвести до того, що їхні нащадки матимуть риси характеру, притаманні протилежній статі.

У найрадикальніших випадках на світ з’являються транссексуали – особи з чоловічим мозком у жіночому тілі (або навпаки). Відмінності транссексуалів від людей зі звичайною статевою конституцією виявляється навіть анатомічно. Доктор Свааб і його співавтори з Нідерландського інституту вивчення мозку в 1995 році виявили, що гіпоталамус (частина мозку, ­­­­­­­що відповідає за сексуальну поведінку, в нормі розвиненим у представників чоловічої статі) у чоловіків-транс­сексуалів має розмір жіночого або навіть менший.

Яких тільки засобів не пропонували захисники су­спільної моралі для «викорінення зла», аж до видалення матки в жінок і кастрації чоловіків. У новітній гуманний час стали вдаватися до «м’якших» методів на кшталт електрошокової терапії та фронтальної лоботомії. У всі часи успіхи були швидше локальними, у найкращому разі людей прирікали на цілковите утримання від сексуальних контактів, у найгіршому – доводили до самогубства. Статистика вражає: 30% самогубств поміж підлітків припадає на осіб із гомосексуальними нахилами, а серед дорослих гомосексуалістів спроби вкоротити собі віку робить кожен третій. Отже, є великим питанням, чи має хтось моральне право засуджувати людей із нетрадиційною орієнтацією, тим більше намагатися підігнати їх під суспільні стандарти.

{ 0 comments }